Невелика (24Мб) програма містить в собі чотири (!) версії IE – 5.5, 6, 7 і 8. Кожний з перерахованих браузерів запускається в окремій вкладці (подібно до вкладок, в яких відкриваються сайти). Працює як під Windows XP, так і під Windows Vista. Не дивлячись на статус альфа-версії досить стабільна (наскільки стабільним може бути сам IE). Загалом, на мій погляд, поки що єдине нормальне рішення для тих, кому треба встановити декілька explorer-ів на одному комп’ютері.

P.S.
Я знаю про існування browsershots.org або MultipleIE. Але перший дуже повільний, оскільки є онлайновим сервісом а в другого є проблеми з Windows Vista. А використання віртуальної машини з предустановленим 6-им IE вважаю недоцільним через свою ресуркоємкість. Саме тому для тестування сайтів в застарілих версіях explorer-а вважаю кращим варіантом IETester.

Схожі статті:

• Гуглізація
• Висновки серпня
• Робим щеплення для флешки – лікуємо autorun.inf
• Як видалити вірус-троян csrcs.exe
• Тулбари в асортименті

Давайте по порядку.

Швидкість.

Слід врахувати, що цей параметр має декілька складових. Швидкість роботи самого браузера, обробки javascript, рендерінга графіки, рендерінга html і css у різних продуктів можуть дуже сильно відрізнятися. Інструменти для перевірки:

1. Швидкість роботи. Тут можна заміряти швидкість запуску самого браузера (утиліта PassMark AppTimer), а також загальну ресурсоємкость (утиліта Prowise manager)
2. Швидкість обробки javascript можна заміряти jsspeed або SunSpider
3. Швидкість рендерінга графіки – тут я використовую декілька локальних сторінок із зображеннями різних форматів і розмірів
4. Швидкість рендерінгу html-блоків (div-ів) покаже csstest, а швидкість рендерінгу таблиць (table) – islibs

Безпека.

Тут головну роль грає навіть не кількість виявлених вразливостей, а співвідношення цих вразливостей до випущених виправлень і патчів. Давайте візьмемо дві програми (у нашому випадку браузери). В одному знайдено десять помилок, які розробники протягом декількох днів виправили, а в іншому одна, яка на даний момент не виправлена. Як ви думаєте, який з них безпечніший? Простій приклад – в березні я розповідав про критичну вразливість в IE 8. Хлопці на CanSecWest 2009 змогли дістати контроль над комп’ютером не тільки через діру IE 8, але і через вразливості Firefox і Safari. Через декілька днів виходить патч для Firefox, а IE 8 і Safari маєть вади з безпекою до цих пір.

Помилки в самому браузері можна умовно розділити на три категорії:

1. Не представляючі небезпеки помилки. Вони приводять до неправильного відображення сторінок, некоректної роботи з кодуваннями, графікою, javascript і т.інш. Головний біль веб-дізайнеров, прості користувачі часто не помічають цих помилок.
2. Важливі помилки. Це неправильна і некоректна обробка протоколів або нестандартних запитів, а також помилки, що приводять до “падіння” або “зависання” браузера.
3. Критичні помилки. Це помилки, завдяки яким зловмисник може дістати доступ над вашим комп’ютером. Якщо відомо, що браузер має хоча б одну таку помилку, користуватися ним дуже небезпечно. За станом на сьогодні неусунені критичні помилки мають лише  два браузера – IE 8 і Safari 3. StopIE.org.ua категорично не рекомендує використовувати ці браузери до того, як недоліки будуть усунені.

Зручність.

Дуже суб’єктівний параметр. Те, що може бути зручним одному, іншому може здатися вкрай незручним. Проте деякі речі стають настільки стандартними, що при їх відсутності можна вважати програму по-справжньому незручною. Комбінації гарячих клавіш, зручне меню і т.інш. Нерідко найвдаліші рішення запозичуються у конкурентів – наприклад, speed dial. Першим він з’явився в Opera, але на сьогоднішній день схожі рішення мають Google Chrome, Safari 4, а у вигляді плагину і Firefox 3.

Різноманітність.

В першу чергу це наявність плагінів. У другу чергу це їх кількість. Плагіни доповнюють базову функціональність браузера, так що наявність і кількість доповнень має певне відношення до зручності. Проте окрім плагинов, сюди також можна віднести і легку зміну скінів (а так само їх кількість).

Сумісність.

Теж не останній аргумент. І справа зовсім не у вічних суперечках Windows проти Linux (хоча останнім часом все більше державних і освітніх установ ставлять Linux як основну ОС). До того ж версій Windows досить багато, і якщо браузер вимагає для своєї роботи виключно XP SP2/3, відмовляючись встановлюватися на Win2k, то це величезний мінус для нього. Я говорю не лише  про застарілі комп’ютери (хоча їх досить багато в деяких бюджетних установах). Додатковим аргументом може стати правовий аспект – наприклад, організація має парк комп’ютерів з ліцензійними Windows 2000. Встановити на них IE 7 або IE 8 вони не зможуть (бо ті вимагають виключно SP2+, Vista або 7), купувати нові ліцензії WinXP не дозволяє бюджет… Але для чого, хіба не краще встановити більш сумісний браузер?

Стандарти.

З самого зародження інтернету існували певні стандарти, які були покликані усунути несумісність різних платформ. Іншими словами, користувачеві Windows сайт повинен бути доступний в тому ж вигляді, що і користувачеві MACOS або Linux. Деякі розробники дотримувалися цих стандартів, а деякі намагалися винаходити велосипед. Найпопулярніший на сьогодні тест на відповідність браузера сучасним веб-стандартам – це Asid 3.

Схожі статті:

• Opera 9.6
• Знайомство iз Safari
• Промо-код для webamator.net
• Opera для iPhone
• Віртуальна клавіатура для Опери

Далі хотілося б прокоментувати деякі заяви з apple.com, які описують новий браузер.

Safari – перший браузер, що дозволяє по-справжньому виходити в Інтернет з мобільних устройств.
А як же Opera mobile, яка з’явилася ще в 2000-му році?
Safari був першим браузером з вбудованим засобом для читання RSS-каналов.
Знову помилка, в Opera rss-рідер був ще в той час, коли не існувало навіть Safari 1 (7-а лінійка Opera вийшла в січні 2003-го, а 1-а версія Safari з’явилася тільки в червні 2003-го).
Функция «Кращі сайти» робить Safari ще зручнішими, пропонуючи новаторський спосіб відображення ваших коханих страниц.
Про Speed Dial варто згадувати? Красиво оформити чужі ідеї – це новаторство?

Чи не занаддто я прискіпливий? Спробуємо запустити новий Safari, щоб перевірити це на практиці. Відразу ж впадає в очі оновлений інтерфейс – тепер в Windows-версії не використовуються власні елементи Apple, як було з 3-ю версією. За задумом розробників, це повинно понизити споживання системних ресурсів, з чим важко не погодитися.

Далі намагаюся натиснути плюсик справа, що відповідає за відкриття нової вкладки і… перше дежа вю – таке ми вже бачили в Google Chrome. Йдеться про використання заголовка вікна як майданчик для вкладок. Зручно, оскільки економить робочий простір монітора.

А ось сама робота з вкладками реалізована, хоч і гарно (пересування табов анімоване), але менш зручно ніж в Opera або Firefox (щоб  пересунути вкладку, треба поцілити точно у ії виділений правий кут, закриття по середній кнопці миші і відкриття по даблкліку не працює).

Друге дежа вю – speed dial. В Opera він вбудований в самий браузер, в Firefox додається однойменним плагіном, у Google Chrome реалізований на свій манер (на відстежуванні найбільш відвідуваних сайтів). Дуже зручно, практично стає стандартом для браузеров, але на нововведення або інновацію ніяк не тягне. Хоча зроблено красиво – виглядає симпатичніше ніж у всіх перерахованих.

Для багатьох, що встановили раніше Safari 3 for Windows,  шрифти були досить незвичними. Це відбувалося через використання програмістами Apple власних шрифтів. Тепер стандартними встановлені Times New Roman і Courier New, до того ж дефолтні налаштування (Preferenses->Appearance->Font smoothing) дозволяють обрати комфортний режим як для CRT, так і для LCD моніторів.

До речі, користувачі Windows при інсталяції нового браузеру від Apple будуть позбавлені проблем користувачів MacOS. Мова йде про додатки-плагіни, які мають несумісність між версіями. В MacOS, щоб встановити Safari 4, спершу потрібно видалити деякі плагіни від Safari 3, інакше браузер міг не запускатися. Оскільки кількість плагінів для Windows-версіі незначна, то і проблем із сумісністю не існує. А під MacOS доведеться чекати або оновлених додатків, або усунення проблеми їх несумісності.

Загалом враження від нового продукту “яблучного” виробника позитивні. Запозичиння успішних ідей не є чимось протизаконним (адже Google не патентував ідею реалізації своїх вкладок, так само як і Opera не патентувала свій speed dial). Порівнювати швидкісні характиристики поки що вважаю передчасним, оскільки всі потенційні конкуренти все ще знаходяться у стадії бета-версій. А ось згадати про те, що в Acid3 новий Safari набирає сто балів із ста вважаю за доцільне – схоже, заявлена підтримка CSS3 програмістами Apple не порожні слова.

*******

blogoreader.org.ua знайомить нас із новою розробкою Mozilla – мобільним браузером Fennec.

До речі, якщо ви бажаєте бачити тут посилання на свій ресурс, варто почитати про обмін посиланнями.

Схожі статті:

• Знайомство iз Safari
• Знайомство з Google Chrome
• Opera 10 – вмикаємо “турбо”
• Новий Google Chrome
• Opera 9.6

Крім того, хочеться підвести деякі підсумки – адже Новий рік гарна можливість для підведення підсумків. Можливо, з боку це буде схоже на банальними хвастощі, але чесно кажучи не хотілося б щоб у відвідувачів склалося таке враження.

По-перше, переглядаючи статистику, можна відмітити, як неухильно місяць за місяцем падає популярність internet explorer. Якщо в липні 2008-го ним користувалися більше 60% відвідувачів (детальніше тут), то до кінця року – всього 52%. Близько трьох тижнів тому я робив припущення, що доля IE в 2009-ому році впаде нижче 50%, через 360 днів перевіримо . Я зовсім не злорадний і не маю нічого проти Microsoft особисто. Але я переконаний (с), що – IE всього лише одна з багатьох програм, причому нав’язана сторонньою корпорацією. До того ж далеко не найкраща серед своїх аналогів, тому від його використання відмовляються усвідомлено.

По-друге, (що стало повною несподіванкою) сайт http://stopie.org.ua потихеньку перетворився на один з ресурсів, що допомагають боротися із спливаючою рекламою. Найпоширеніші рекламодавці pop-up і pop-under блокуються заміною всього одного файлу, причому запропонований спосіб спрацьовує абсолютно для всіх браузерів (що дуже важливо, якщо на комп’ютері користувача їх декілька – наприклад, Firefox + IE ). Для мене краща винагорода – вдячності відвідувачів в коментарях, і в 2009-ому році регулярне оновлення викладеного файлу буде продовжено.

По третє, трохи сумна новина – із цього сайту вже крадуть статті. Спробуйте порівняти кілька прикладів (на справді їх набагато більше):

• http://stopie.org.ua/firefox/18/sem-lu4shih-plaginov-dlya-veb-razrabotchika/ – оригінал з  російської версії сайту
• http://www.iest.ru/main/401-sem-luchshikh-plaginov-dlja-veb-razrabotchika.html – плагіат
• http://stopie.org.ua/yumor/104/if-browsers-were-women/ -оригінал з  російської версії сайту
• http://stopie.mobitype.com/_p_104.html – плагіат

Проте хочу ще раз (ну і що що повторююся) побажати всім читачам в 2009-ом році помічати лише гарне (навіть у поганому), вірити що все що відбувається – відбувається на краще і не забувати, що всі події (позитивні і не дуже) залежать лише від нас самих. Загалом бажаю всім яунайбільше оптимізму, а все інше з часом обов’язково з’явитися.

Схожі статті:

• Висновки серпня
• Кілька IE на одному комп’ютері
• Методика тестування
• Висновки березня
• Уся правда про Safari 4

Основним конкурентом Google на ринку браузерів є Microsoft. У Google напевно розуміють, що користувачі Opera або Firefox вибрали для себе ці браузери усвідомлено, тому “умовити” їх пересісти на якийсь новий переглядач буде вельми проблематично. Інша справа – нав’язаний користувачеві internet explorer. Повільний, вразливий, некоректно відображуючий сайти, з незручним і перенасиченим зайвою інформацією інтерфейсом – він має одну величезну перевагу, оскільки є вбудованим в ОС від Microsoft, отже він встановлений на комп’ютері користувача в момент придбання.

Зараз Google веде переговори з провідними виробниками ПК – HP, Acer і Toshiba з приводу установки свого браузеру на нові комп’ютери і ноутбуки. З компанією Dell така домовленість вже існує, а враховуючи позиції Google на ринку інтернет-реклами, їй є чим зацікавити інших виробників ПК. Чи приведе така політика до повного витіснення internet explorer? Природно що ні, адже в Microsoft досить грошей, які вона готова витратити для утримання свого продукту “на плаву”. З іншого боку, в Google також досить грошей, аби відкусити у софтверного гіганта неабиякий шматок пирога – тому не виключено, що завдяки Google доля internet explorer на ринку браузерів вже в 2009-ому році впаде нижче 50%.

Для кінцевого користувача протистояння монополістів погане тим, що з часом кожен з них витрачатиме значну частину бюджету не на удосконалення своїх продуктів, а на його комерційне просування (реклама, маркетингові дослідження, судові позови і т. інш.). Природно, що це позначиться на якості браузерів – сьогодні ми бачимо це на прикладі internet explorer, який незважаючи на значний бюджет,  практично у всьому поступається своїм менш “грошовитим” конкурентам – Opera та Firefox. Залишається сподіватися, що Google не стане повторювати помилок Microsoft, і доля Chrome не стане схожою на долю internet explorer.

Для веб-розробників поява ще одного гіганта-монополіста небезпечна появою закритих технологій (простий приклад – ActiveX в internet explorer). До цих пір, створюючи сайти, розробники користувалися переважно Firefox (кільуість плагінів + те, що створений в FF сайт однаково виглядає в Opera, Safari, Konqueror або Chrome) а потім “підганяв” його під internet explorer, попутно лаючи Б. Гейтса і Ко. Google пропонує свій власний API для додатків – Native Client. За задумом розробників, з його допомогою можна безпосередньо взаємодіяти з ОС, минувши сам браузер… Поки що Native Client розповсюджується як open-source рішення. Проте сама можливість взаємодії видаленого сервера безпосередньо з ОС користувача викликає настороженість – досить поглянути на кількість вразливостей internet explorer, що існують завдяки ActiveX.

Схожі статті:

• Висновки березня
• Статистика лютого
• Статистика січня
• Висновки жовтня
• Висновки вересня

Напис Making you faster (робимо вас швидше) на офіційному сайті недвозначно натякає, що норвежці і далі планують утримувати пальму першості в швидкості, і не збираються її віддавати ні Apple з Safari – “самий швидким веб-браузером для будь-якої платформи”, ні Google з Chrome – “браузером, що забезпечує швидшу роботу”. Коли три різні виробники затверджують що саме їх продукт “найшвидший”, цілком природно, що виникає питання – кому ж з них вірити? До речі, завдяки виходу нової Опери представляється цікава можливість не лише порівняти Opera з Safari або Opera з Chrome, але і “зіштовхнути” Safari з Chrome між собою.

Швиденько завантажуємо дистрибутив (менше п’яти мегабайт) і встановлюємо. Якщо ви встановлюєте Opera 9.6 поверх Opera 9.52, інсталятор проінформує вас про можливість апгрейда. Відповідаю ствердно (всі налаштування, у тому числі і мовні залишилися від попередньої версії) і запускаю оновлений браузер.

Яких-небудь кардинальних відзнак від попередньої версії (Opera 9.52) я не виявив, та і розробники стверджують, що основні зміни торкнулися Opera Link (покращена синхронізація) і Opera Mail (окрім поліпшень доданий режим низької пропускної спроможності, що дозволяє комфортніше працювати на низькошвидкісних з’єднаннях) .Тем не менше, на офіційному сайті говориться і про трохи змінений двигунець обробки javascript – тепер в плані обробки скриптів Opera повинна стати більш схожою на Gecko (двигунець ФФ) і WebKit (двигунець Safari і Chrome). Саме через відсутність нововведень, що впадають в очі, я вирішив не лише написати про нову версію Operа, але і порівняти її з конкурентами.

1. Ресурсоємкость

По черзі запускаю “голі” (без яких-небудь відкритих сайтів) браузери, щоб порівняти їх апетит до ОЗУ.

Opera – 6.8 Mb, Safari – 20 Mb, Chrome – 31.8 Mb. *

Далі згортаю всіх “піддослідних” на панель завдань – адже цікаво порівняти їх апетити і в сплячому режимі.

Opera – 3.8 Mb, Safari – 3.8 Mb, Chrome – 21 Mb. *

І напослідку в кожному з них відкриваю stopie.org.ua:

Opera – 26 Mb, Safari -58 Mb, Chrome – 32 Mb. *

2. JavaScript

1-ий тест javascript:

Opera – 252 ms, Safari – 248, Chrome – 236 ms. **

2-ой тест javascript:

Opera – 6968 ms, Safari – 6942, Chrome – 2406 (!) ms. **

3. CSS-рендерінг

CSS Rendering Benchmark:

Opera – 16 ms, Safari – 16, Chrome – 71 ms. **

Той же бенчмарк, лише з використанням кешу (сторінка не перезавантажувалася)

Opera – 0 (!) ms, Safari – 16, Chrome – 64 ms. **

На десерт Acid3:

Opera – 85/100, Safari – 75/100, Chrome – 79/100.

Тепер дозвольте висловити свої міркування з приводу нової Опери, особливо в зв’язку з появою досить агресивних новачків. По-перше, Опера найменш вимоглива до ресурсів коп’ютера – два інших “найшвидших” до неї поки що не дотягуються.

По-друге, Опера цілком конкурентноспроможна в плані рендерінгу CSS та HTML навіть без її знаменитого подвійного кеша. А при його використанні (як на практиці найчастіше й відбувається веб-серфінг) Опера поза конкуренцією. В принципі, було досить легко передбачити, що одинарний кеш Safari і Chrome не зможе змагатися з подвійним кешем Opera.

По-третє, я не даремно назвав новачків “агресивними”. Поглянете на результат 2-го JavaScript-теста. Chrome в два з половиною рази (!) швидше обробляє скрипти. Погрішність вимірів? “Заточенность” Chrome під цей тест? Або дійсно настільки швидка обробка JavaScript?

І по-четверте Acid3. Він як і раніше не пройдений жодним браузером. І хоча розробники WebKit (двигунця, на якому засновані Safari і Chrome) стверджують, що їх продукт здатний пройти цей тест, на практиці більше всіх балів в нім набрала нова Опера.

Примітки:

* Chrome навіть з однією відкритою вкладкою займає в ОЗУ три процеси – сам браузер, власне вкладка і GoogleUpdate.exe, що відповідає за оновлення.

** Чим менше значення, тим краще.

Схожі статті:

• Методика тестування
• Opera 10 – вмикаємо “турбо”
• Знайомство iз Safari
• Opera для iPhone
• Віртуальна клавіатура для Опери

…В Google ми проводимо багато часу працюючи у браузері. Ми здійснюємо пошук, спілкуємося, використовуємо імейл та співрацюємо з іншими через браузер…
…Тому що ми проводимо так багато часу онлайн, ми почали серйозно думати про те, який браузер міг би існувати, якби все почати з нуля і створити в ньому найкращі елементи…
…Насправді нам був потрібен не тільки браузер, а також сучасна платформа для веб-сторінок та програм, що ми і вирішили створити…

Спершу трохи теорії. Поточна версія Google Chrome базується на ядрі WebKit білд 525.13 (модифікований KHTML). Це означає, що він матиме більше загального з Konkqeror чи Safari, ніж з іншим поширеним open-source продуктом – Mozilla Firefox.

Завантажуємо крихітний setup.exe (475 кб) і одержуємо перше розчарування – “Google Chrome не підтримує вашу версію windows”. До чого така дискримінація, незрозуміло – тільки XPsp2 або Vista, користувачі інших версій windows (включаючи W2K і W2003), як і користувачі MacOS і Linux обділені. Згадуємо про “троюрідного старшого брата” Safari, який теж “переберав харчами” в плані вибору операційної системи та пересідаємо за інший комп’ютер.

Запускаємо і трохи милуємося мінімалістічним інтерфейсом. Спартанський стиль, нічого зайвого – як і обіцяли розробники:

Google Chrome – це браузер … який має спрощений дизайн, що полегшує роботу

Після погляду на лаконічний стиль нового “Хрому” цілком природно бажання оцінити його апетит до системних ресурсів, і тут нас чекає друге розчарування:
Розмір самого браузера (без плагинів) 46 Мб(!). Можливо, розробники керувалися принципом “HDD нині дешеві”, але особисто мене такий розмір насторожує. Запускаємо диспетчер завдань – оцінити завантаження ОЗУ і процесора, відкрита одна вкладка з сайтом stopie.org.ua. Відразу два процеси сhrome.exe (16 Мб і 11 Мб відповідно), до яких “приписався” GoogleUpdate.exe, що займає ще півтора мегабайти. Згортаємо браузер в трей – розмір першого сhrome.exe і GoogleUpdate.exe не змінився, а розмір другого сhrome.exe зменшився до двох з половиною мегабайт. До речі, у Google Chrome є свій власний диспетчер завдань, дані якого трохи відрізняються від системних. До того ж на кожну відкриту вкладку запускається окремий процес – за задумом розробників це повинно збільшити стабільність браузера. Не знаю кому як, а особисто мені здається що таке велика кількість займаних ресурсів позначиться на продуктивності.

Намагаючись це підтвердити або спростувати, я набрав http://celtickane.com/webdesign/jsspeed.php – один з тестів, яким порівнював Safari з Opera. Результат 234 ms – дійсно швидше ніж Opera 9.52 або Safari 3.1.2. http://webkit.org/perf/sunspider-0.9/sunspider-driver.html теж показав швидкість обробки javascript вищу, ніж Опера, Safari або Firefox. Візуально швидкість рендерінга сторінок також достатньо висока.

Що стосується ексклюзивних “фішок”, то варто звернути увагу на роботу з вкладками. Перетягання вкладки за межі браузера відкриє перетягуваний сайт в новому вікні – знайомо і зручно. А ось зворотна операція – перетягання вікна з сайтом на панель вкладок створює нову вкладку зручно, але незнайомо. Наскільки мені відомо, ні Опера, ні Safari, ні Firefox так не вміють. Єдине, що не сподобалося – неможливо створити нову вкладку по подвійному клацанню на панелі вкладок (у більшості решти браузеров така можливість присутня).

При відкритті порожньої вкладки з’являється операшний аналог speed dial. З одного боку зручно, що окрім найбільш часто використовуваних сайтів там присутні останні відвідані ресурси. З іншого боку не сподобалася реалізація додавання сайтів – тільки через меню налаштувань, drug-n-drop як в Opera немає.

І на десерт трохи про безпеку. Google Chrome, як вже мовилося, базується на загальному з Konkqeror і Safari движком, до того ж не на самому новому білді 525.13. Нічого дивного в тому, що у Хрому виявлена загальна з Safari вразливість. Apple в своєму браузері вже закрив цю дірку, випустивши Safari 3.1.3 білд 525.21, а Google поки мовчить (на момент написання посту вразливість не закрита).
Другий виявлений баг не такий критичний, проте поки що теж не усунений.

Висновків робити не хочеться ніяких, всеж-таки Chrome поки що у стадії бети. Спершу хочеться дочекатися повноцінного релізу, в якому розробники (сподіватимемося) не тільки виправлять виявлені баги, але і розширять можливості продукту… Погодьтеся, для сучасного браузера соромно, наприклад, не уміти показувати favicon…

Схожі статті:

• Знайомство iз Safari
• Новий Google Chrome
• Уся правда про Safari 4
• Opera 10 – вмикаємо “турбо”
• Гуглізація

Для Internet Explorer як і раніше актуальна версія 7, за поточний період виявлено шість критичних вразливостей, які лікуються установками відповідних патчів з сайту microsoft**.

Opera 9.52 з реліз-кандидата перетворився на повноцінний реліз (виправлені деякі помилки і сім вразливостей, одна з яких була критичною)**.

Firefox оновився до версії 3.0.1. (усунені проблеми із стабільністю і три критичні вразливості)**.

Safari 3.1.2 має одну некритичну вразливість, яка на момент написання посту не була усунена**.

*Хотілося б привести статистику і для україномовного сегменту, але мені невідома така ж досконала і обьектівная система статистики для уанета, як Liveinternet. А примусити Liveinternet виводити статистику тільки по Україні у мене не вийшло, якщо ви знаєте як це зробити – welcome в коментарі.
**Критична вразливість – помилка в програмі, за допомогою якої зловмисник може виконати видалений код або заполкчити видалений доступ до комп’ютера. Інші вразливості, що приводять до “зависання” або некоректної роботи, є некритичними.

Схожі статті:

• Висновки березня
• Статистика лютого
• Статистика січня
• Висновки жовтня
• Висновки вересня

Як приклад, можу навести американску компанію X10, яка мала надію таким чином збільшити кількість продажу своїх веб-камер. Замість цього вона получила заслужене прокляття англомовних користувачів, а рівень продажу, навпаки, зменшився. Але власники сайтів, які встановлюють в себе код pop-under навряд чи переймаються незручністю відвідувачів або репутацією рекламодавця – вони получають гроші як за кліки по банеру, так і за натискання кнопки “закрити” (в другому випадку трохи менше).

Хочу запропонувати на суд відвідувачів ідею, як позбавитись pop-up та pop-under реклами без використання сторонніх програм – так би мовити, своїми силами. Це можливо зробити один раз для всіх встановленних браузерів – в багатьох випадках на комп’ютері користувача може бути встановлено два або три браузера (і навіть більше, якщо ви не просто користувач а вебмайстер чи вебдизайнер ) А використовувати ми будемо файл hosts, так як любий браузер опитує його до того, як відправити запрос на DNS-сервер.

Як відкривається сайта в звичайному випадку?
Користувач набирає в адресній строці адресу “www.потрібний сайт.com”, таким чином дає команду открыть www.потрібний сайт.com
Браузер не знає що таке www.потрібний сайт.com, йому потрібна ip-адреса сайту, тому він спочатку  шукає адресу www.потрібний сайт.com в файлі hosts і якщо не знаходить, відправляє запрос на найближчий DNS-сервер, щоб получити інформацію, який ip відповідає адресі www.потрібний сайт.com
Наприклад google.com відповідає ip-адресі 209.85.129.99, набравши ці цифри замість адреси ви попадете на найбільший пошуковик.

Оскільки файл hosts має більш високий приоритет ніж DNS-сервер, ми можемо скористатися цим для своїх цілей! Якщо прописати, что наприклад адресі www.небажаний рекламодавець.com відповідає неіснуючий або фальшивий ip, то браузер не зможе завантажити pop-up та pop-under код! Тут викладено готовий файл hosts, в якому адреси самих популярних рекламодавців відповідають ip  Яндекса. Просто розпакуйте його в каталог С:\Windows (для Win95/98/ME) або в С:\Windows\system32\drivers\etc (для Win NT/2000/XP/Vista) та перезапустіть браузер. Все, теперь вашому серфингу в інтернеті не будут заважати назойливі випливаючі вікна, незалежно від того, яким браузером ви користуєтесь.

Update 1

Після перегляду на деяких форумах обговорень цього рішення було вирішено прописувати ip рекламодавців не Яндексу, а локальній адресі 127.0.0.1 – теоретично, так браузер повинин працювати трохи швидше.

Update 2

17-го лютого 2009-го року став доступним для завантаження оновлений варіант файлу, котрий містить список піддоменів popunder.ru. Якщо ви скористаєтесь цим файлом замість старого, то пусті рамки від popunder.ru з’являтися не будуть. Старий файл залишено для тих, в кого менше ніж 256 Мб ПЗУ. Більш детально про новий файл.

P.S.
Величезне прохання до відвідувачів, якщо якась небажана pop-up та pop-under буде з’являтися, не  полінуйтеся та напишіть про це в коментарі – я планую регулярно оновлювати файл, добавляючи в нього регулярно з’являючихся рекламодавців.

Схожі статті:

• Боремося з pop-up&pop-under. Частина 2.
• Робим щеплення для флешки – лікуємо autorun.inf
• Як видалити вірус-троян csrcs.exe
• Кілька IE на одному комп’ютері
• Методика тестування

Та навiть без заявленої пiдтримки HTML 5 розробка вдалась досить цiкава, а ввiчливе прохання розробникiв “спробуйте Safari” виявило бадання дiйно завантажити та спробувати Safari…

Оскiльки свого Макiнтоша в мене немає, версии Safari пiд Линукс також немає, знайомитись доведеться виключно з Windows-версiєю.
Перше враження.
Завантажуємо дистрибутив та швиденько ставимо. Перше враження, яке з’явилося ще до першого запуску. Якщо чесно – не дуже, особисто я чекав вiд Apple бiльшого… По-перше, розмiр дистрибутиву в кiлька разiв больший нiж у Opera або Firefox, по-друге вимоги до ОС (обов’язковий другий сервиспак). Opera та Firefox в цьому відношенні більш лояльні (хоч на Win95 ставте). Можливо, я забагато придираюсь? – жорсткі диски сьогодні дешеві, а користувачів без другого сервіспака не так й багато.
Друге враження.
Запускаємо та любуємось. Інтерфейс орігинальний, елементи Windows не використовуються – скролінг, кнопки, перемикачі та навіть шрифти – все своє. Шрифти нагадали налаштованний по дефолту Konqueror, що зовсім не дивно, так як Safari є його далеким нащадком (він використовує модифіковане ядро Konqueror-а). Думаю, що тим хто любить красу та оригінальність технічні подробиці ядра не цікаві, а вот зовнішність сподобається.
Третье враження.
Чого не вистачає – це кнопки для створення нової вкладки. В Opera вона є по дефолту, в Firefox є можливість її вивести в налаштуваннях – а де така кнопка активується в Safari, я так і не знайшов. Знаючи про “рідство” Safari та Konqueror я надіявся знайти функцію “ділення” екрану, але від неї програмісти Apple чомусь відмовились. Жаль… Зато дуже сподобалась можливість змінювати розмір текстових форм. Черт забирай, це дійсно зручно! (ті, хто знайомий з админкою вордпресс мене зрозуміють – в Safari достатньо схватити за кут форми та потянути її).
Швидкість, або четверте враження.
Я не стримався та вирішив провірити, наскільки слова apple.com “Самий щвидкий веб-браузер для любой платформи” відповідають дійсності. На офіційному сайті присутні слова:

Safari завантажує сторінки в 1,9 рази швидше, ніж Internet Explorer 7, та в 1,7 рази швидше, ніж Firefox 2.

Цікаво, що Apple порівнює свой браузер тільки з ІЕ та Firefox – а претендуючи на звання “самого швидкого”, порівняння з Оперою було б дуже доречним.
Поки що не знаю, як на їх фразу зреагують норвежці, котрі с 1995-го року випускають свій “найшвидший на Землі” та спробую порівняти два “самих швидких” підручними методами.
Надіюсь, читачі пробачать мені те, що я спробую відійти від тесту iBench, вибраного для демонстрації Стівом Джобсом. Хоча б тому, що остання версия iBench випущена п’ять років тому, і сьогодні він морально застарілий.
Комп’ютер – двуядерний Атлон 4000+ с 1 Гб ОЗП, система – WinXP SP2, з’єднання с інтернетом – 512 Кбіт від Укртелекому.
Оперативної пам’яті Opera з’їдає трохи меньше ніж Safari (при однакових відкритих вкладках).
Звернута в трей Opera їсть майже в 2.5(!) рази меньше ОЗП ніж звернутий в трей Safari.
Javascript speed tests показує невелику перевагу Opera (250 ms) перед Safari (266 ms). Чим меньше Total Duration, тим краще.
А SunSpider JavaScript Benchmark від webkit.org показав практично однакові результати – 7658.6ms для Safari та 7623.2ms для Opera (чим меньше значення тим краще). Настільки незначну різницю можно списати на огріхи вимірювання.
Кеш та журнал. Тут Opera беззаперечно лідирує. Можливо це пов’язано з подвійним кешем норвежського браузера, а можливо ще з чимось, але якщо сайт вже выдкривався, в другий раз він відкриється набагато швидше в Opera, ніж в Safari.
В принципі, обидва браузера показують майже однакову швидкість, з дуже незначною перевагою Opera. Мабуть, ця крихітна перевага і не дозволила програмістам Apple відкрито порівнювати свій продукт з Оперою.
П’ятого враження не буде.
Замість нього дозвольте оголасити суб’єктивний підсумок. Кому підійде “макінтошевский” браузер?
По-перше, тим хто цінить оригінальне оформлення. Скінів а-ля MacOS вистачає і для інших браузерів, але це лиш скіни.
По-друге, тем хто вводить текст прямо в форми вводу – наприклад блогерам або модераторам сайтів. Я маю на увазі можливість змінювати розмір текстового поля – це дійсно зручно і цього немає в конкурентів.
По-третє, тем хто з якихось причин розбиратися з налаштуванням Opera або плагінами Firefox не бажає, а швидкість та безпека продукта від Біллі Г. його не влаштовує.

Схожі статті:

• Уся правда про Safari 4
• Знайомство з Google Chrome
• Opera 10 – вмикаємо “турбо”
• Opera 9.6
• Opera для iPhone