Рус. языкУкр. мова

Квітень

8

Методика тестування

Сьогодні хочу трохи розповісти про методи, якими я тестую браузери. Всі тести є загальнодоступними, і кожен охочий може перевірити результати власноручно. Які параметри мають значення при виборі браузера? На мій погляд, це швидкість, безпека, кількість додатків, зручність, сумісність, підтримка різних кодувань і стандартів. Я розумію, що не все можна перевірити тестами (а може хтось підкаже тест, що порівнює зручність інтерфейсу? :) ), але про деякі параметри завжди можна отримати об’єктивну оцінку.

Давайте по порядку.

Швидкість.

Слід врахувати, що цей параметр має декілька складових. Швидкість роботи самого браузера, обробки javascript, рендерінга графіки, рендерінга html і css у різних продуктів можуть дуже сильно відрізнятися. Інструменти для перевірки:

  1. Швидкість роботи. Тут можна заміряти швидкість запуску самого браузера (утиліта PassMark AppTimer), а також загальну ресурсоємкость (утиліта Prowise manager)
  2. Швидкість обробки javascript можна заміряти jsspeed або SunSpider
  3. Швидкість рендерінга графіки – тут я використовую декілька локальних сторінок із зображеннями різних форматів і розмірів
  4. Швидкість рендерінгу html-блоків (div-ів) покаже csstest, а швидкість рендерінгу таблиць (table) – islibs

Безпека.

Тут головну роль грає навіть не кількість виявлених вразливостей, а співвідношення цих вразливостей до випущених виправлень і патчів. Давайте візьмемо дві програми (у нашому випадку браузери). В одному знайдено десять помилок, які розробники протягом декількох днів виправили, а в іншому одна, яка на даний момент не виправлена. Як ви думаєте, який з них безпечніший? Простій приклад – в березні я розповідав про критичну вразливість в IE 8. Хлопці на CanSecWest 2009 змогли дістати контроль над комп’ютером не тільки через діру IE 8, але і через вразливості Firefox і Safari. Через декілька днів виходить патч для Firefox, а IE 8 і Safari маєть вади з безпекою до цих пір.

Помилки в самому браузері можна умовно розділити на три категорії:

  1. Не представляючі небезпеки помилки. Вони приводять до неправильного відображення сторінок, некоректної роботи з кодуваннями, графікою, javascript і т.інш. Головний біль веб-дізайнеров, прості користувачі часто не помічають цих помилок.
  2. Важливі помилки. Це неправильна і некоректна обробка протоколів або нестандартних запитів, а також помилки, що приводять до “падіння” або “зависання” браузера.
  3. Критичні помилки. Це помилки, завдяки яким зловмисник може дістати доступ над вашим комп’ютером. Якщо відомо, що браузер має хоча б одну таку помилку, користуватися ним дуже небезпечно. За станом на сьогодні неусунені критичні помилки мають лише  два браузера – IE 8 і Safari 3. StopIE.org.ua категорично не рекомендує використовувати ці браузери до того, як недоліки будуть усунені.

Зручність.

Дуже суб’єктівний параметр. Те, що може бути зручним одному, іншому може здатися вкрай незручним. Проте деякі речі стають настільки стандартними, що при їх відсутності можна вважати програму по-справжньому незручною. Комбінації гарячих клавіш, зручне меню і т.інш. Нерідко найвдаліші рішення запозичуються у конкурентів – наприклад, speed dial. Першим він з’явився в Opera, але на сьогоднішній день схожі рішення мають Google Chrome, Safari 4, а у вигляді плагину і Firefox 3.

Різноманітність.

В першу чергу це наявність плагінів. У другу чергу це їх кількість. Плагіни доповнюють базову функціональність браузера, так що наявність і кількість доповнень має певне відношення до зручності. Проте окрім плагинов, сюди також можна віднести і легку зміну скінів (а так само їх кількість).

Сумісність.

Теж не останній аргумент. І справа зовсім не у вічних суперечках Windows проти Linux (хоча останнім часом все більше державних і освітніх установ ставлять Linux як основну ОС). До того ж версій Windows досить багато, і якщо браузер вимагає для своєї роботи виключно XP SP2/3, відмовляючись встановлюватися на Win2k, то це величезний мінус для нього. Я говорю не лише  про застарілі комп’ютери (хоча їх досить багато в деяких бюджетних установах). Додатковим аргументом може стати правовий аспект – наприклад, організація має парк комп’ютерів з ліцензійними Windows 2000. Встановити на них IE 7 або IE 8 вони не зможуть (бо ті вимагають виключно SP2+, Vista або 7), купувати нові ліцензії WinXP не дозволяє бюджет… Але для чого, хіба не краще встановити більш сумісний браузер?

Стандарти.

З самого зародження інтернету існували певні стандарти, які були покликані усунути несумісність різних платформ. Іншими словами, користувачеві Windows сайт повинен бути доступний в тому ж вигляді, що і користувачеві MACOS або Linux. Деякі розробники дотримувалися цих стандартів, а деякі намагалися винаходити велосипед. Найпопулярніший на сьогодні тест на відповідність браузера сучасним веб-стандартам – це Asid 3.

Popularity: 59%

Схожі статті:

Коментарів немає »

Коментарів поки що немає.

RSS-канал коментарів цієї публікації.

Залишити коментар

StopIE.org.ua 2008